- безвідлучний
- —————————————————————————————безвідлу́чнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безвідлучний — а, е. Який нікуди не відлучається, постійно залишається де небудь … Український тлумачний словник
безвідлучність — ності, ж. Абстр. ім. до безвідлучний … Український тлумачний словник
безвідлучно — Присл. до безвідлучний … Український тлумачний словник